Такая грусть лишь в ето время года,
как умирает осенью природа...
Но как она красиво умирает!

Мій вірш
Такі зрадливі Мрії чіпляються за Небо
й на крокві дикий Ангел таврує їх в серця.
Шосе собі петляє прямісінько до Тебе.
Безликий день проніс іще одну Расподію Життя.

Задивлений убік Годинник б'є поклони...
Замислить Доля вголос дивний карнавал-
і всі ми затанцюєм під її канони
по зрепаній бруківці,де заснув бульвар.


@настроение: Стихотворительное